Втрата рідної людини — це не лише втрата близької, а й руйнація безлічі надій та мрій, які пов'язані з майбутнім. Про це пишуть "Факти ICTV".
Ксенія Карачун, експерт у галузі психосоматики та кризової психології, наголошує на важливості підтримки жінок, які стали вдовами. Вона рекомендує не залишати їх одні зі своїми стражданнями. Чоловіки, які загинули захищаючи свою країну, заслуговують на нашу повагу, а їхні партнери — на підтримку.
Ксенія радить просто бути поруч із тими, хто втратив близького, особливо якщо це люди з вашого кола. Групи підтримки можуть бути особливо корисними через кілька місяців після трагічної події. Діти, які втратили батька, також потребують особливої уваги та піклування.
Ксенія Карачун наголошує на п'яти важливих моментах психологічної підтримки, яку рідні та близькі можуть надати вдовам та сиротам.
Перший. Зберігайте тактовність. Надавайте підтримку обачно, враховуючи почуття та потреби сім'ї, яка втратила чоловіка та батька. Є жінки, які перебувають у такому стані, що не готові прийняти співчуття, бо усвідомлюють, що тепер вся відповідальність за дітей та їхнє майбутнє лежить на їхніх плечах.
Другий. Допоможіть в організації побуту. Знайдіть спосіб допомогти, не нав'язуючись, але забезпечуючи впевненість у тому, що вони можуть спертися на вашу підтримку, хоча б спочатку.
У початковій фазі заперечення, близькі загиблого переживають емоційний шок, і тому виникає утруднення і, у деяких випадках, навіть неможливість дбати про себе та своїх дітей.
Запам'ятайте, не всі вміють просити про допомогу, і в таких ситуаціях багато хто навіть не розуміє потреби в підтримці. Якщо ви, наприклад, принесете продукти, приготуєте їжу, допоможете доглядати дітей або вигуляєте собаку, це не буде сприйнято як нав'язування.
Третій. Поважайте емоційний стан жінки. Дайте можливість їй пережити горе так, як вона сама це відчуває. Пізніше порекомендуйте звернутися за професійною допомогою, яка допоможе подолати втрату, а за потреби і допоможе знайти людей, які також переживають горе. Іноді разом легше впоратися із трагедією.
Четвертий. Утримайтеся від надання порад. Уникайте починати розмову зі слів “Я розумію твій стан, адже в мене теж помер...”, “Я знаю, що ти відчуваєш” або “Все буде добре з часом”. Кожна втрата індивідуальна. Просто запитайте: "Чим я можу допомогти?" Цього цілком достатньо.
П'яте. Не питайте, як їм зараз. Допоможіть сім'ї, яка втратила свого чоловіка, жити далі. Організуйте для них відпочинок на природі, подорож у відпустку. Допоможіть їм знайти хоч маленьку частинку радості в їхньому житті.
Раніше психолог розповів, як підтримувати стосунки з чоловіком на відстані.
Також ми розповідали, що таке ревнощі, звідки вона виникає і чи можна вважати ревнощі ознакою любові.
