Зранку 28 квітня Україна знову потерпала від атаки ракетами і дронами з боку російської федерації. Одна з трагедій - прильот ракети у багатоповерхівку в Умані. Одна з постраждалих, Юлія, якій пощастило жити не в тому під'їзді, в який прилетіло, записала на відео результати ранкового обстрілу - вибиті вікна, сліди крові на підлозі і крики за вікном.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Юлія - перукар-колорист з Умані. Раніше вона ділилася на своїй сторінці в Інстаграм тим, що її тішило: улюблена робота, заняття в спортзалі та деякі особисті фото. Юлія проживала з чоловіком і доньками (9 і 10 років) у тому будинку. Їх родині пощастило вижити, і особисто з Юлією зв'язалася команда "Сніданку з 1+1", яким вона дала міні-інтерв'ю про стан їх родини зараз, і трохи розповіла про життя до трагедії.
Ми дякуємо вам за те, що ви знайшли сили зараз підключитися. Як ви зараз почуваєтеся?
Відійшла трохи від шокового стану... Було важко взагалі взяти себе в руки. Дуже страшно було, бо був дуже великий, потужний удар, і від вибуху у нас повибивало всі шибки і дзеркала. Я дуже злякалася за дітей, тому що вони спали в іншій кімнаті; я одразу побігла до дітей і в цьому шоковому стані, в цьому склі [ми] порізались дуже сильно. Дуже прийшовся удар на чоловіка, йому осколок [скла] попав у голову. Ми з чоловіком зараз у лікарні; діти, слава богу, з меншими ушкодженнями, вони не в лікарні, а у бабусі.
Яка вам потрібна допомога зараз, і як це можна зробити?
Яка допомога? Ну, медичну допомогу нам надають, ми зараз сидимо під крапельницею... Я знаю, що нам, чесно, дуже пощастило, тому що найбільший удар прийшовся не на наш під'їзд, а на сусідній. Дуже важко зараз цю інформацію сприймати, що знайомих людей, які проживали поруч, вже немає. Тим паче, що там ще інформація про [загиблу] дитину, то це зовсім страшно.
Прим. ред.: номер карти для допомоги Юлії її родині
5168745112817835
Камізерко Юлія Олегівна
Ви сказали, що чоловіку потрапив осколок в голову. В якому він стані зараз і що кажуть лікарі?
Ну, нам наклали шви, тому що в мене більше поранення прийшлось на ноги; а більше чоловіку, бо він ближче лежав до вікна, і йому скло прилетіло прямо у голову. Йому діставали цей шматочок і зашивали. Ноги також порізані - у ньго, у мене, але я думаю що пару днів у лікарні ми в будь-якому випадку проведемо.
А діти зараз з вами?
Діти в більш-менш нормальному стані... Їх забрала одразу бабуся у село, в безпечне місце. Діти теж були у шоковому стані...в панічному такому.
Що ще кажуть ваші друзі і знайомі? Можливо, хтось зараз шукає своїх рідних, які проживали у тому під'їзді?
Я знаю саме з тої частини будинку, з верхніх 4 поверхів людей, і знаю, що там дівчина знімала квартиру - зараз хочу вийти з нею на зв'язок, але поки безрезультатно. Мені пишуть дуже багато людей наразі, всі хочуть допомогти, я це дуже ціную, насправді, тому що моральний стан дуже важкий. Я ніколи не думала, що нам доведеться через таке пройти.
Ви за цей час виїжджали з України? Хто ви за професією і чим ви займалися?
Я перукар-колорист, і всю війну я в принципі нікуди не вїжджала з дітьми, і ми завжди почувалися більш-менш у безпеці.. Зараз не знаю, зараз мені дійсно страшно; коли я вийшла і мене приймали у швидкій і знову був гул з неба, мені стало дійсно дуже страшно і я наразі не знаю, як на це будуть реагувати діти, я, чоловік, тому що ми дійсно дуже злякалися.
Чи можете зараз хоча б оцінити, є куди повертатися і який стан зараз?
Повертатись туди вже сенсу немає, і я не знаю взагалі, що ми будемо робити далі; моральний стан дуже важкий зараз, я не знаю, що робити далі. Звичайно, треба брати себе в руки, але дуже важко, відчуваєш себе... морально це навіть важче, ніж фізично.
Чому ви вирішили одразу записати відео, коли сталася трагедія?
Тому що я хочу, щоб світ бачив і розумів, як страждає наш народ, як страждають звичайні люди, і що це справжній геноцид. В мене є дуже багато друзів за кордоном, і я максимально стараюсь зараз зробити так, щоб вони репостили це все6 щоб в Європі ця інформація поширювалася, це дуже важливо.
