Вітамін D часто називають “сонячним”, і не дарма — його синтез у шкірі запускається під дією ультрафіолету. Саме він допомагає організму засвоювати кальцій і фосфати, без яких неможливі міцні кістки, здорові зуби та нормальна робота нервової системи. Також цей вітамін відіграє роль у підтримці імунітету та профілактиці рахіту у дітей.
У більшості людей із кінця березня–початку квітня до кінця вересня організм здатен самостійно виробляти достатню кількість вітаміну D завдяки сонцю. Саме тому влітку потреба в добавках зазвичай знижується або зникає зовсім — за умови, що людина регулярно буває на вулиці.
Добова норма для дорослих і дітей від одного року становить приблизно 10 мікрограмів (або 400 МО). Ця ж рекомендація стосується вагітних жінок і тих, хто годує груддю, а також людей із підвищеним ризиком дефіциту. Для немовлят до року потреба трохи менша, але теж стабільна — близько 8,5–10 мікрограмів на день.
Втім, сонця не завжди достатньо, навіть улітку. Закритий одяг, робота в приміщеннях або постійне перебування в тіні можуть знижувати синтез вітаміну. Тому частина людей отримує його переважно з їжі.
Найбільш відомі джерела — це жирна риба на кшталт лосося чи тунця, яєчні жовтки, яловича печінка та молочні продукти. Але навіть при збалансованому харчуванні покрити норму лише їжею буває складно, тому лікарі радять звертати увагу на спосіб життя і рівень перебування на сонці.
Вітамін D — це той випадок, коли “більше” не означає “краще”, але ігнорувати його дефіцит теж не варто. Баланс між сонцем, харчуванням і, за потреби, добавками залишається ключем до нормального рівня в організмі.
